1. Словник української мови в 11 томах

накреслений

НАКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накре́слити.

Десь далеко за обрій тяглися ніби накреслені по лінійці рядки кукурудзи (Хлібороб Укр., 10, 1965, 27);

Я бачу в накресленому п’ятирічному плані здійснення віковічних сподівань, прагнень нашого народу (Довж., III, 1960, 318);

На фронтоні музею накреслені польською мовою слова: "Справа Леніна безсмертна" (Рильський, III, 1956, 56);

Рельєфно накреслені постаті головних персонажів (Мист., 1, 1966, 19);

//накре́слено, безос. присудк. сл.

На невисоких столах лежать карти. Там все накреслено, все розраховано (Собко, Кавказ, 1946, 107);

Образ садівника в цьому творі ["Черешні цвітуть" О. Гончара] лише накреслено (Рад. літ-во, З, 1957, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накреслений — накре́слений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накреслений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накреслити. || накреслено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накреслений — НАКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накре́слити. Десь далеко за обрій тяглися ніби накреслені по лінійці рядки кукурудзи (з наук. літ.); На фронтоні музею накреслені польською мовою слова (М. Словник української мови у 20 томах
  4. накреслений — Накре́слений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)