1. Словник української мови в 11 томах

накривка

НА́КРИВКА, и, ж. Предмет, що служить для закривання.

Ось вона [машинка] вже на столі. Катря.. зняла накривку (Кач., II, 1958, 83);

Самовар стояв на ящику поруч з Льонькою, бешкетливий струмок пари, вириваючись з-під погнутої накривки, торкався його плеча (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 292);

// Тканина, якою покривають шо-небудь.

Над головами пасажирів висіла брезентова накривка (Трубл., Мандр., 1938, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накривка — на́кривка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. накривка — Накришка, покришка. Словник синонімів Караванського
  3. накривка — див. покривало Словник синонімів Вусика
  4. накривка — -и, ж. Предмет, що служить для закривання. || Тканина, якою покривають що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. накривка — НА́КРИВКА, и, ж. Предмет, що служить для закривання, накривання чого-небудь. Ось вона [машинка] вже на столі. Катря .. зняла накривку (Я. Качура); Приносив [прислужник] страву за стравою в металічних, гарячих тарелях з накривками (В. Словник української мови у 20 томах
  6. накривка — I. КРИ́ШКА (верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір), НА́КРИВКА, ПО́КРИШКА, ЗА́КРИВКА розм., ПО́КРИВКА діал.; ЛЯ́ДА (дверцята, котрі опускають на отвір у стелі, погребі, танку тощо); ВІ́КО (у діжці, скрині тощо). Словник синонімів української мови
  7. накривка — Накривка, -ки ж. Покрышка. Словник української мови Грінченка