накришувати
НАКРИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАКРИШИ́ТИ, ришу́, ри́шиш, док.
1. перех. Подрібнювати щось у якій-небудь кількості.
— В борщ треба цибулі та часнику багато накришувати, щоб затхлість усю перебити… (Гончар, Таврія, 1952, 29);
Мати загадала їй зібрати з глечика сметану та накришити сала (Н.-Лев., II, 1956, 279);
— Трохи не так накришив [махорку], — сказав Сопілка (Донч., VI, 1957, 226);
Старий дід за старим морським звичаєм налив у велику раковину вина, накришив туди білої паляниці і підніс старому дельфінові (Ів., Вел. очі, 1956, 132).
2. неперех., чим. Насмітити кришками чого-небудь.
Тільки хто накришить хлібом на столі або розіллє борщ з ложки, — Василько так і гукне: "А нащо так накришувати та наляпувати!" (Вас., І, 1959, 206).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накришувати — накри́шувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- накришувати — -ую, -уєш, недок., рідко, накришити, -ришу, -ришиш, док. 1》 перех.Подрібнювати щось у якій-небудь кількості. 2》 неперех., чим. Насмітити крихтами чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накришувати — НАКРИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАКРИШИ́ТИ, ришу́, ри́шиш, док. 1. чого. Подрібнювати що-небудь у якійсь кількості. – В борщ треба цибулі та часнику багато накришувати, щоб затхлість усю перебити... (О. Словник української мови у 20 томах
- накришувати — Накришувати, -шую, -єш сов. в. накриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Ой сип сірівець та накриши хріну. Шевч. 188. Словник української мови Грінченка