1. Словник української мови в 11 томах

накуповувати

НАКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і НАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. наку́плять; НАКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм., НАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Купувати щось у якій-небудь кількості.

Накупали [люди] хліба, щоб було чим.. посіяти (Кв.-Осн., II, 1956, 138);

Накупили! краму й пива наварили. Не довелося тілько пить (Шевч., II, 1963, 82);

— Зараз усього накупуємо та й заходимося варити [пиво] (Вовчок, VI, 1956, 289);

Чоловік накупував досить хліба і всього, що йому душа забагла (Казки Буковини.., 1968, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накуповувати — накупо́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. накуповувати — -ую, -уєш і накупати, -аю, -аєш, недок., накупити, -куплю, -купиш; мн. накуплять; накупувати, -ую, -уєш, розм., накупляти, -яю, -яєш, док., перех. Купувати щось у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накуповувати — НАКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, рідко НАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. наку́плять; НАКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. НАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що, чого. Купувати в якій-небудь кількості. Накупали [люди] хліба, щоб було чим .. Словник української мови у 20 томах
  4. накуповувати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. накуповувати — Накупо́вувати, -по́вую, -по́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. накуповувати — Накупо́вувати, -вую, -єш гл. = накупати. Словник української мови Грінченка