1. Словник української мови в 11 томах

накурюватися

НАКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАКУРИ́ТИСЯ, курю́ся, ку́ришся, док. Багато, досхочу курити.

Накурювалися [курці] про запас, бо до обіду навряд чи вирвеш вільну хвилину (Шовк., Людина.., 1962, 293);

Вишивала, дарувала Візерунчатий кисет. Щоб пригадував [боєць] щоранку. Накурившись табаку, Красну дівку-подолянку (Шпак, Вибр., 1952, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накурюватися — наку́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накурюватися — -ююся, -юєшся, недок., накуритися, -курюся, -куришся, док. Багато, досхочу курити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накурюватися — НАКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАКУРИ́ТИСЯ, урю́ся, у́ришся, док., чого і без дод. Багато, досхочу курити. Накурювалися [курці] про запас, бо до обіду навряд чи вирвеш вільну хвилину (Ю. Шовкопляс); Вишивала, дарувала Візерунчатий кисет. Словник української мови у 20 томах