налагоджувати

НАЛА́ГОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛА́ГОДИТИ, джу, диш, док. І. перех. Приводити що-небудь до нормального стану; створювати, організовувати, здійснювати що-небудь.

Танкісту випала честь налагоджувати нове громадське життя у новому, зовсім не відомому краю (Мас., Під небом.., 1961, 12);

Шевченко налагоджує широкі зв’язки з нелегальними політичними гуртками (Слово про Кобзаря, 1961, 153);

Незважаючи на свою слабість, Ви налагодили стільки робіт! (Коцюб., III, 1956, 316);

Щорс.. налагодив стосунки з місцевою організацією комуністів (Скл., Легенд, начдив, 1957, 24).

2. перех. Виправляти що-небудь зіпсоване, пошкоджене; усувати, ліквідовувати неполадки.

Петро Петрович засмутився; справді, як же йому налагодити човен? (Мокр., Сто.., 1901, 26).

3. перех., розм. Готувати, приготовляти що-небудь.

— Пошили [пани] мені свитку, дали й нові чоботи, і шапку і звеліли налагодить візок і пару коней (Стор., І, 1957, 106);

Хотів [Семен] налагодити жінці дров і подавсь у ліс (Коцюб., І, 1955, 120).

4. перех. Надавати певної висоти звуку, строїти лад (музичного інструмента, співу і т. ін.); настроювати.

Сотник налагожує [налагоджує] скрипку (Шевч., II,. 1963, 191);

Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (Олесь, Вибр., 1958, 42);

Щоб пісні мої стали новими, як налагодить струни мої?.. (Сос., І, 1957, 209).

5. неперех., розм. Приводити когось у який-небудь. настрій; настроювати.

Гуркотнява рухомого поїзда зовсім налагодила до інтимної розмови (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 19).

6. перех. Починати що-небудь робити, приступати до чогось.

Вечеряли також під грушею, до місяця. Пробували налагодити якусь розмову, не в’язалася (Вас. II, 1959, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налагоджувати — (створювати умови для діяльності) (чіткої) організовувати, нормалізувати, (на краще) поправляти, (щоб зробити порядок) упорядковувати; (придатним для роботи) ладнати, лагодити, розм. рихтувати, (справи) влаштовувати, упоряджати. Словник синонімів Полюги
  2. налагоджувати — нала́годжувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. налагоджувати — ЛАГОДИТИ, упорядковувати, упоряджати, нарихтовувати, давати лад, п! ЛАДНАТИ; (стосунки) зав'язувати; (реманент) готувати, рихтувати, налаштовувати, споряджати, ладити; (скрипку) настроювати. Словник синонімів Караванського
  4. налагоджувати — див. виганяти Словник синонімів Вусика
  5. налагоджувати — -ую, -уєш, недок., налагодити, -джу, -диш, док. 1》 перех. Приводити що-небудь до нормального стану; створювати, організовувати, здійснювати що-небудь. 2》 перех. Виправляти що-небудь зіпсоване, пошкоджене; усувати, ліквідовувати неполадки. 3》 перех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. налагоджувати — НАЛА́ГОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛА́ГОДИТИ, джу, диш, док. 1. що. Приводити що-небудь до нормального стану або створювати, організовувати, здійснювати що-небудь. – Треба покладатися на свої сили. Словник української мови у 20 томах
  7. налагоджувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. налагоджувати — Нала́годжувати, -годжую, -годжуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)