1. Словник української мови в 11 томах

налиплий

НАЛИ́ПЛИЙ, а, е. Діспр. акт. мин. ч. до нали́пнути.

Матвій позирав на свої.. постоли й струшував ногою з них налиплу грязюку (Ле, Наливайко, 1957, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налиплий — нали́плий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. налиплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до налипнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налиплий — НАЛИ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до нали́пнути. Витирає [доктор Рудольф] рукавом лице, по якому розвозяться налиплі бризки болота, і йде до будинку (В. Винниченко); Матвій позирав на свої .. постоли й струшував ногою з них налиплу грязюку (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. налиплий — Налиплий, -а, -е Налипшій. Словник української мови Грінченка