1. Словник української мови в 11 томах

наличник

НАЛИ́ЧНИК, а, ч. Накладна планка, що обрамляє вікна або двері.

Тут, де тепер стоїть будинок під шиферним дахом, стояв колись будиночок під білим залізом з голубими різьбленими наличниками на вікнах (Руд., Вітер.., 1958, 21);

Двоє вікон розмальовані червоною фарбою, а над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наличник — нали́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. наличник — -а, ч. Накладна планка, що обрамляє вікна або двері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наличник — (будів.) лиштва Словник чужослів Павло Штепа
  4. наличник — НАЛИ́ЧНИК, а, ч. Накладна планка, що обрамляє вікна або двері. Вся хата була зложена з липових квадрових брусів, гладко витесаних, а навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, – неначе мережки на рушнику (О. Словник української мови у 20 томах
  5. наличник — НАЛИ́ЧНИК (накладна планка, що обрамляє вікна та двері), ЛИ́ШТВА. Тут робили вікна, двері, наличники й лутки (Ю. Смолич); Іван.. впирається обома руками в лиштву вікна (П. Колесник). Словник синонімів української мови
  6. наличник — Обрамлення віконного чи дверного прорізу, що складається з двох вертикальних тяг, верхнього карнизу або іншого елемента (синоніми — лиштва, окова). Вікна внизу оформлялися фільонкою або профілем. Архітектура і монументальне мистецтво