1. Словник української мови в 11 томах

налякати

НАЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Викликати переляк, страх; злякати.

— Ви мене, Онисіє Степанівно, таки добре налякали. Мені здалось, що в сінях пораються злодії (Н.-Лев., III, 1956, 86);

Чому ж у цю пізню годину.. не спить княгиня Ольга?.. Може, налякали слова купців про нову фортецю на Дону (Скл., Святослав, 1959, 51);

Вони [козаки] пограбували околиці Стамбула і налякали самого султана (Тулуб, Людолови, І, 1957, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налякати — наляка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. налякати — -аю, -аєш, док., перех. Викликати переляк, страх; злякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налякати — НАЛЯКА́ТИ див. наля́кувати. Словник української мови у 20 томах
  4. налякати — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  5. налякати — Наляка́ти, -ся см. налякувати, -ся. Словник української мови Грінченка