1. Словник української мови в 11 томах

наліплений

НАЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наліпи́ти.

Раптом побачила [Тамара] листівку, наліплену на дверях колишньої хлібної крамниці (Хижняк, Тамара, 1959, 19);

Через увесь [коровай] положили великий хрест, а поверх усього все у точки, у точки, з тіста мудро наліплені (Кв.-Осн., II, 1956, 301);

// налі́плено, безос. присудк. сл.

На стіні було наліплено якусь барвисту картинку (Кол., Терен.., 1959, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наліплений — налі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наліплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наліпити. || наліплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наліплений — НАЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наліпи́ти. Раптом побачила [Тамара] листівку, наліплену на дверях колишньої хлібної крамниці (А. Хижняк); Через увесь [коровай] положили великий хрест, а поверх усього все уточки, уточки, з тіста мудро наліплені (Г. Словник української мови у 20 томах