намаз

НАМА́З, у, ч. Мусульманський релігійний обряд, при якому молитва супроводжується певними установленими рухами і ритуальним обмиванням.

Килим, кав’ярня, паша. Реве голодний ішак. Шумить майдан. Мулла творить намаз (Еллан, І, 1958, 91);

Карач-мурза опустився навколішки, затулив обличчя руками і став чинити намаз (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намаз — нама́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. намаз — -у, ч. Мусульманський релігійний обряд, за якого молитва супроводжується певними установленими рухами і ритуальним обмиванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намаз — НАМА́З, у, ч. Мусульманська щоденна п'ятикратна в різний час дня молитва з віршів Корану, яку проводять після ритуального обмивання. Тут саме мулли заспівали по мінаретах на намаз, і хан пішов через двір свого палацу до найбільшої ханської мечеті (А. Словник української мови у 20 томах
  4. намаз — нама́з (перс. – молитва) п’ятикратна щоденна молитва у мусульман; один з головних обрядів ісламу. Словник іншомовних слів Мельничука