1. Словник української мови в 11 томах

намарно

НАМА́РНО, присл., розм. Марно, даремно.

Став [бездолець] аж до знемоги Борюкатись за життя: Помозолив руки й ноги, А намарно, без пуття… (Стар., Поет. тв., 1958, 138);

Я подививсь в її великі очі.. Вони такі самі, такі, як в тої, Що я намарно стільки літ кохав (Павл., Бистрина, 1959, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намарно — нама́рно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. намарно — присл. Марно, даремно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намарно — НАМА́РНО, присл., розм. Марно, даремно. Раніше янгол цупив ягнятко з усієї сили через кущі, а воно упиралося весь час і не хотіло, зводячи янголові старання намарно (І. Багряний); Артюхов дуже хвилювався, і перші постріли в нього пішли намарно (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. намарно — ДАРЕ́МНО (ДАРЕ́МНЕ рідше) (без сподіваних наслідків), ДАРМА́ (ДА́РМА рідше) (ДА́РМО рідше), МА́РНО (МА́РНЕ), БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАК розм., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РОМ розм., НАДАРЕ́МНО (НАДАРЕ́МНЕ) розм., ДУ́РНО розм. Словник синонімів української мови