1. Словник української мови в 11 томах

намащений

НАМА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до намасти́ти.

Чоботи на ньому ті ж самі: керзові, густо намащені чорною ваксою (Руд., Остання шабля, 1959, 397);

Пані Тереза в щілину висунула своє кругловиде намащене мастилами та пудрами лице (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35);

// нама́щено, безос. присудк. сл.

Сорочка вишивана, жилеточка, чобітки юхтові, волосся оливою намащено, — як до церкви зібрався [Яким] (Тют., Вир, 1964, 372).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намащений — нама́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. намащений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намастити. || у знач. прикм. || намащено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намащений — НАМА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намасти́ти. Окраєць паляниці, намащений липовим медом, що лежав на столі, не давав їм [мухам] спокою (Б. Антоненко-Давидович); Пані Тереза в щілину висунула своє кругловиде намащене мастилами та пудрами лице (С. Словник української мови у 20 томах