1. Словник української мови в 11 томах

намивання

НАМИВА́ННЯ, я, е. Дія за знач. намива́ти 1, 3.

Грунти глинисті погано віддають воду, довгий час перебувають у розрідженому стані, що затримує темпи намивання і призводить до сповзання намитих мас грунту (Довідник сіль. будівельника, 1956, 154);

Почалось намивання котлована для шлюзу (Дмит., Наречена, 1959, 190).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намивання — намива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. намивання — -я, с. Дія за знач. намивати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намивання — НАМИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. намива́ти 1–3. Почалось намивання котлована для шлюзу (Л. Дмитерко); Під час сніготанення або випадання злив відбувається намивання ґрунту (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах