намовчатися
НАМОВЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Довгий час мовчати, не розмовляти.
Він уже видужував, за час хвороби намовчався; тепер хотілось наговоритись(Гжицький, У світ.., 1960, 116);
Намовчавшись у степу, він зараз хоче балакати, розповідає про те, як.. був у кругосвітніх мандрах (Гончар, Тронка, 1963, 143).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намовчатися — намовча́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- намовчатися — -чуся, -чишся, док., розм. Довгий час мовчати, не розмовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намовчатися — НАМОВЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Довгий час або досхочу мовчати. Гості розбрелись по залі. Настя, намовчавшись всмак з Амалією, трохи не позіхнула й встала (І. Словник української мови у 20 томах