1. Словник української мови в 11 томах

намолочений

НАМОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намоло́тити 1.

При двофазному збиранні зернових культур не тільки зменшуються витрати, а й намолочене з валків зерно буває більш високої якості (Колг. Укр., 1, 1957, 6);

// У знач. прикм.

Закуріли киптягою токи, де перевівали купи намолоченої пашні (Мирний, IV, 1955, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намолочений — намоло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. намолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намолотити 1). || намолочено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намолочений — НАМОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. намолоти́ти 1. Просо намолочене розбризкалося у засторонки й запорощало (Г. Косинка); Повітря було напоєне пахощами полови, свіжої соломи, намолоченої пшениці, конюшини, печеного хліба з нового борошна (М. Словник української мови у 20 томах
  4. намолочений — Намоло́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)