1. Словник української мови в 11 томах

намордник

НАМО́РДНИК, а, ч.

1. Дротяна, ремінна і т. ін. сітка, яку надівають на морду собаки або іншої тварини.

Котра й на волі ходить [собака], То намордник має кожна (Сам., І, 1958, 160);

Щоб запобігти порушенню рефлексу ссання в телят, використовують різні пристосування: намордники, прив’язі та ін. (Соц. твар., З, 1956, 60).

2. Поперечний ремінь у вуздечці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намордник — намо́рдник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. намордник — -а, ч. 1》 Дротяна, ремінна і т. ін. сітка, яку надівають на морду собаки або іншої тварини. 2》 Поперечний ремінь у вуздечці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намордник — НАМО́РДНИК, а, ч. Дротяна, ремінна і т. ін. сітка, яку надівають на морду собаки або іншої тварини. Котра [собака] й на волі ходить, То намордник має кожна (В. Словник української мови у 20 томах
  4. намордник — А, ч. Бюстгальтер. Хочу зняти намордник, бо вже натис тіло. Словник сучасного українського сленгу