1. Словник української мови в 11 томах

намотаний

НАМО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намота́ти.

Сидить чоловік у хорошому жупані, ..червоним платком підперезаний, другий на шиї намотаний (Кв.-Осн., II, 1956, 290);

Парубок здивовано ворухнув рукою з намотаними віжками (Стельмах, І, 1962, 93);

// намо́тано, безос. присудк. сл.

Дідусь узяв до рук вудку, на якій було намотано цілий клубок волосіні (Збан., Мор., чайка, 1959, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намотаний — намо́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. намотаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намотати. || намотано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намотаний — НАМО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намота́ти. Сидить чоловік у хорошому жупані, .. червоним платком підперезаний, другий на шиї намотаний (Г. Квітка-Основ'яненко); Парубок здивовано ворухнув рукою з намотаними віжками (М. Стельмах); // намо́тано, безос. Словник української мови у 20 томах