1. Словник української мови в 11 томах

намотувальник

НАМО́ТУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, що здійснює намотування чого-небудь.

У приміщенні, залитому яскравим світлом.., зосереджено працюють намотувальники, складальники (Веч. Київ, 17.XI 1967. 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намотувальник — намо́тувальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. намотувальник — -а, ч. Робітник, що здійснює намотування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намотувальник — НАМО́ТУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, що здійснює намотування чого-небудь. Намотувальник котушок. Словник української мови у 20 томах