намочений
НАМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намочи́ти.
Місцями гори слизять, неначе губка, намочена в воді (Н.-Лев., II, 1956, 415);
Перше, що впало їй в очі в кімнаті тоді, — намочена в ночвах білизна (Головко, II, 1957, 505);
Щоб намочене насіння краще висівалось сівалками, ми його перед висівом трохи підсушуємо (Нові спос. вирощ. буряків, 1956, 124).
◊ Мов (як) у во́ду (у воді́) намо́чений — засмучений, зажурений.
[Домка:] Що це ти, сьогодні якась, мов у воду намочена? (Крон., III, 1959, 7);
Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив, як у воді намочений (Григ., Вибр., 1959, 250).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намочений — намо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- намочений — див. мокрий Словник синонімів Вусика
- намочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намочений — НАМО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до намочи́ти. Перше, що впало їй в очі в кімнаті тоді, – намочена в ночвах білизна (А. Головко); Від таких морозів .. на ноги надівали намочені в спирті шкарпетки (П. Панч); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- намочений — як (мов, ні́би і т. ін.) у воді́ (у во́ду) намо́чений. Незадоволений, сумний, зажурений, злий і т. ін. Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив як у воді намочений; він і в шинку, як зять його та громаду частував... Фразеологічний словник української мови
- намочений — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови