наміряти
НАМІ́РЯТИ див. намі́рювати.
НАМІРЯ́ТИ див. намі́рювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наміряти — намі́ряти дієслово доконаного виду наміря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наміряти — I нам`ірятидив. намірювати. II намір`ятидив. намірювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наміряти — НАМІРЯ́ТИ див. намі́рювати. НАМІ́РЯТИ див. намі́рювати. Словник української мови у 20 томах
- наміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови