1. Словник української мови в 11 томах

нанизуватися

НАНИ́ЗУВАТИСЯ, усться, недок., НАНИЗА́ТИСЯ, и́жеться, док.

1. Проколюючись, протикаючись, насаджуватися, настромлюватися на що-небудь.

*Образно. Біля села вона [річка] виписувала примхливі петлі, на які нанизувались крихітні левадки, ставочки і копанки (Стельмах, І, 1962, 224);

На паркані ж, як, мабуть, ніколи — дітей, дітей тих нанизалось разками (Головко, І, 1957, 194).

2. перен. Легко, вільно, без затримок приєднуватися одне до одного (про слова, думки і т. ін.).

Отак вони довго балакали. Слово за слово чіплялося; одна думка нанизувалась на другу (Мирний, II, 1954, 246);

Слова наче мимоволі самі нанизувались на пружний стрижень одвертості (Рибак, Час.., 1960, 22).

3. тільки недок. Пас. до нани́зувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нанизуватися — нани́зуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нанизуватися — -ується, недок., нанизатися, -ижеться, док. 1》 Проколюючись, протикаючись, насаджуватися, настромлюватися на що-небудь. 2》 перен. Легко, вільно, без затримок приєднуватися одне до одного (про слова, думки і т. ін.). 3》 тільки недок. Пас. до нанизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нанизуватися — НАНИ́ЗУВАТИСЯ, усться, недок., НАНИЗА́ТИСЯ, и́жеться, док. 1. Проколюючись, протикаючись, насаджуватися, настромлюватися на що-небудь. * Образно. Словник української мови у 20 томах