1. Словник української мови в 11 томах

наново

НА́НОВО, присл.

1. Знову, ще раз.

Духом вихилив [маршалок] свою чарку вишняку і порожню підставив Теофанові, щоб наповнив її наново (Фр., II, 1950, 369);

Через кілька хвилин Ганна Іванівна повернулась до їдальні, щоб наново накрити на стіл (Шовк., Інженери, 1956, 201);

// Із самого початку.

Ніяк не вилізуть із хати! Прийшлося ясла розібрати, У клуню однести І наново плести (Гл., Вибр., 1957, 220);

З дворів виходили заклопотані жінки, і Сашкова мати перед кожною починала наново свою тужливу розповідь (Юхвід, Оля, 1959, 91).

2. По-новому, інакше; не так, як раніше.

Зажив Ревун наново в тітки Рипці, їв здорово (Мак., Вибр., 1954, 434);

— Потрібно наново переділити землю, — сказав Гнат Карпович (Ю. Янов., І, 1958, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наново — на́ново прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наново — пр., знову, ще раз; (починати) спочатку; (заново) по-новому, інакше, на новий лад. Словник синонімів Караванського
  3. наново — див. знов Словник синонімів Вусика
  4. наново — присл. 1》 Знову, ще раз. || Від самого початку. 2》 По-новому, інакше; не так, як раніше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наново — НА́НОВО, присл. 1. Знову, ще раз. Довелося наново прати білий мішок (М. Коцюбинський); Посланця з району почали [оленяри] частувати, і пир, що вже вщухав, розгорівся наново (В. Словник української мови у 20 томах
  6. наново — ЗНОВ (ЗНО́ВУ) (про дію — ще раз, повторно), НА́НОВО, СПОЧА́ТКУ, ЗНО́В-ТАКИ (ЗНО́ВУ-ТАКИ) підсил., ЗА́НОВО розм., УП'Я́ТЬ діал. Лампа спалахнула, а далі знов почала горіти з такою самою ясністю, як і перше (Леся Українка)... Словник синонімів української мови
  7. наново — На́ново, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)