1. Словник української мови в 11 томах

наостанці

НАОСТА́НЦІ, присл. Те саме, що наоста́нку.

— Прощай, Марусю, та поговори з Лукиною.., — сказав на останці Клим (Н.-Лев., III, 1956, 333);

Наостанці зроблю вам ще одне зауваження..: уникайте, якомога уникайте загальних міркувань, загального філософування (Тич., Магістралями життя, 1941, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наостанці — наоста́нці прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наостанці — див. наприкінці Словник синонімів Вусика
  3. наостанці — присл. Те саме, що наостанку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наостанці — НАОСТА́НЦІ, присл. Те саме, що наоста́нку. Розпрощалися ми з ним майже друзями. Наостанці, як піти, дав мені парашутист пакунок з листівками (В. Логвиненко); [Хотина:] я наважилася сьогодня натанцюватись до знесилення!.. [Домка:] Хоч наостанці натанцюйся. Словник української мови у 20 томах
  5. наостанці — ВОСТА́ННЄ (останній раз), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ, НАОСТА́ННЄ рідше, УВОСТА́ННЄ рідше. За день до мого од'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки (С. Васильченко); Здригнулися наостанку губи, безпорадно ловлячи повітря (З. Словник синонімів української мови