наочний
НАО́ЧНИЙ, а, е.
1. Якого можна безпосередньо бачити, цілком очевидний при спогляданні.
Іван Довгий став тепер чи не найцікавішою людиною в Яругах. Він.. став наочним прикладом солдатської доблесті й колгоспної хазяйновитості (Коп., Вибр., 1953, 228);
Як зайду до Утегенова — обов’язково затримає в наметі: то лозунга напиши, то стенд наочної агітації оформ (Хор., Ковила, 1960, 72).
2. Заснований на показі предметів, моделей під час вивчення їх.
К.Д. Ушинський вказує на безпосередній зв’язок між краєзнавством і наочним навчанням (Видатні вітч. географи.., 1954, 84);
// Який використовується для такого показу під час навчання.
Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки та на карти, і особливо, на наочне приладдя (Тич., III, 1957, 131);
Різні види наочних посібників успішно застосовуються на заняттях семінарів і шкіл основ марксизму-ленінізму (Ком. Укр., 2, 1966, 56).
Нао́чний сві́док — той, хто безпосередньо спостерігав що-небудь; очевидець.
Детально тепер про своє здоров’я писати не буду, бо Ліля мала тобі про нього розказати, яко наочний свідок (Л. Укр., V, 1956, 238).
Значення в інших словниках
- наочний — нао́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- наочний — Зримий, видимий; (приклад) вимовний, проречистий, промовистий, яскравий, переконливий; (свідок, чого) присутній при чім. Словник синонімів Караванського
- наочний — [наочнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- наочний — -а, -е. 1》 Якого можна безпосередньо бачити, цілком очевидний за споглядання. 2》 Заснований на показі предметів, моделей під час вивчення їх. || Який використовується для такого показу під час навчання. Наочний свідок — той, хто безпосередньо спостерігав що-небудь; очевидець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наочний — НАО́ЧНИЙ, а, е. 1. Якого можна безпосередньо бачити, цілком очевидний при спогляданні. Іван Довгий став тепер чи не найцікавішою людиною в Яругах. Він .. став наочним прикладом солдатської доблесті й .. хазяйновитості (О. Словник української мови у 20 томах
- наочний — НАО́ЧНИЙ (який ґрунтується на показі конкретних предметів, процесів, явищ — зокрема, під час їх вивчення); ПРЕДМЕ́ТНИЙ (який ґрунтується на конкретних фактах). Наочне навчання; Наочна агітація; Завжди повне змісту, предметне, .. Словник синонімів української мови
- наочний — Нао́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наочний — Наочний, -а, -е 1) Очевидный, явный. 2) Находящійся на глазахъ. 3) нао́чний свідок. Свидѣтель-очевидецъ. Желех. Словник української мови Грінченка