1. Словник української мови в 11 томах

напакостити

НАПА́КОСТИТИ, ощу, остиш, док., розм.

1. Напаскудити, набруднити де-небудь. — Так ти кажеш — ременем? — повторював крізь сльози Максим-коваль. — Атож! — Як кота, що напакостив у хаті? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 54).

2. Заподіяти шкоду кому-небудь; нашкодити.

Напакостить панові.. стало утіхою для його (Мирний, II, 1954, 272).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напакостити — напа́костити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. напакостити — -ощу, -остиш, док., розм. 1》 Напаскудити, набруднити де-небудь. 2》 Заподіяти шкоду кому-небудь; нашкодити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напакостити — НАПА́КОСТИТИ, ощу, остиш, док., розм. 1. Нагидити, набруднити де-небудь. – Так ти кажеш – ременем? – повторював крізь сльози Максим-коваль. – Атож! – Як кота, що напакостив у хаті? (З. Тулуб). 2. Заподіяти шкоду кому-небудь; нашкодити. Словник української мови у 20 томах
  4. напакостити — ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови