1. Словник української мови в 11 томах

наперевіс

НАПЕРЕВІ́С, присл. Те саме, що напере́ваги.

Німець з криком кудись падає, а Дорош із гвинтівкою наперевіс біжить далі (Тют., Вир, 1964, 318);

Він перший кинувся в атаку на горбок із заступом наперевіс (Донч., V, 1957, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наперевіс — напереві́с прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наперевіс — присл. Те саме, що напереваги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наперевіс — НАПЕРЕВІ́С, присл. Те саме, що наперева́ги. Німець з криком кудись падає, а Дорош із гвинтівкою наперевіс біжить далі (Григорій Тютюнник); Він перший кинувся в атаку на горбок із заступом наперевіс (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. наперевіс — НАПЕРЕВА́ГИ (НАВПЕРЕВА́ГИ) (про гвинтівку, спис тощо — тримаючи перед собою, з нахилом уперед), НАПЕРЕВІ́С рідше. Довкола.. ходили солдати — одні з автоматами напереваги, інші з міношукачами (С. Голованівський); Він.. Словник синонімів української мови