1. Словник української мови в 11 томах

напереді

НАПЕ́РЕДІ, присл. На передньому плані, у передній частині чого-небудь; спереду.

Світлиця Сави, гарно убрана килимами. На стінах зброя. Під стінами турецькі канапи; напереді стіл, В глибині колиска (К.-Карий, II, 1960, 290);

Адась сидів напереді і сам поганяв кіньми (Фр., VII, 1951, 77);

// Попереду інших.

Хто напереді ставник несе, як ідуть весною святити парубоцьку криницю? Максим несе (Мирний, І, 1949, 213);

// На деякій відстані перед ким-, чим-небудь.

Ішло три чоловіки з того села шляхом, аж зирк — напереді знялась курява (Україна.., І, 1960, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напереді — напе́реді прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. напереді — пр., спереду; (кого) поперед, попереду. Словник синонімів Караванського
  3. напереді — присл. На першому плані, у передній частині чого-небудь; спереду. || Попереду інших. || На деякій відстані перед ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напереді — НАПЕ́РЕДІ, присл. На передньому плані, у передній частині чого-небудь; спереду. Світлиця Сави, гарно убрана килимами. На стінах зброя. Під стінами турецькі канапи; напереді стіл, В глибині колиска (І. Словник української мови у 20 томах
  5. напереді — ПОПЕ́РЕДУ (перед кимсь, чимсь), СПЕ́РЕДУ, НАПЕРЕДІ, ПЕРЕДО́М діал.; НА ЧОЛІ́ (серед перших, передових). Кроків утікача вже не чути було. Десь він тяжко відсапувався там, попереду (Ю. Словник синонімів української мови
  6. напереді — Напе́ре́ді, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. напереді — Напе́реді нар. Впереди. Хай ваша річ напереді. Словник української мови Грінченка