наповнювач
НАПО́ВНЮВАЧ, а, ч., спец. Речовина, яку додають до іншої для поліпшення її технічних властивостей.
Будь-яка пластмаса складається з двох основних компонентів — синтетичної смоли і наповнювача (Наука.., 4, 1962, 35);
В цеглі наших будинків, і в черепиці, і в папері, на якому ми пишемо, — глина як наповнювач, і в гумі — теж наповнювач, і мило з глини, і пудра з глини (Загреб., День.., 1964, 196).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наповнювач — напо́внювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- наповнювач — -а, ч., спец. Речовина, яку додають у який-небудь продукт, матеріал і т. ін. для надання потрібних властивостей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наповнювач — НАПО́ВНЮВАЧ, а, ч., спец. Речовина, яку додають до іншої для поліпшення її технічних властивостей. Широкого застосування набули склотекстоліти – пластики, що містять як наповнювач скляну тканину (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах