1. Словник української мови в 11 томах

напомаджений

НАПОМА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напома́дити.

Він був напомаджений, і на всю світлицю розливались од його пахощі (Н.-Лев., III, 1956, 221);

— Я ніколи його не бачив, а уявляю напомаджений чуб, акуратненький проділ, манікюр (Донч., V, 1957, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напомаджений — напома́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напомаджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напомадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напомаджений — НАПОМА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напома́дити. Він був напомаджений, і на всю світлицю розливались од його пахощі (І. Нечуй-Левицький); – Я ніколи його не бачив, а уявляю напомаджений чуб, акуратненький проділ, манікюр (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах