напористість
НАПО́РИСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. напо́ристий.
Він уперше зустрів Леваду, і його дратувала напористість цього чорнявого стрункого хлопця (Кир., Вибр., 1960, 118);
Напористістю і упертістю Масло старався завоювати перед Подзигуном авторитет (Хижняк, Невгамовна, 1961, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напористість — напо́ристість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- напористість — -тості, ж. Властивість за знач. напористий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напористість — НАПО́РИСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. напо́ристий. Він уперше зустрів Леваду, і його дратувала напористість цього чорнявого стрункого хлопця (І. Словник української мови у 20 томах