1. Словник української мови в 11 томах

напорошити

НАПОРОШИ́ТИ, рошу́, ро́шиш, док.

1. неперех. Нападати в якій-небудь кількості (про сніг).

Напорошив сніг.

2. перех., розм. Насипати чого-небудь кудись; посипати зверху.

— Чогось мені в скриню напорошила [свекруха]… і золоті очіпки мої потемніли, і пояси червоні полиняли… (Вовчок, І, 1955, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напорошити — напороши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напорошити — -рошу, -рошиш, док., напорошувати, -ую, -уєш, недок. 1》 неперех.Нападати в якій-небудь кількості (про сніг). 2》 перех., розм. Насипати чого-небудь кудись; посипати зверху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напорошити — НАПОРОШИ́ТИ, рошу́, ро́шиш, док., чого і без прям. дод. 1. Напа́дати в якій-небудь кількості (про сніг). Напорошив сніг; // безос. То син її [Варки] поров чобітьми свіжий сніг.. Словник української мови у 20 томах
  4. напорошити — Напороши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг. Словник української мови Грінченка