1. Словник української мови в 11 томах

наприкрятися

НАПРИКРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРИ́КРИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Набридати, надокучати.

— Бог з вами! Я не приходжу до вас.., щоби вам чим-небудь наприкрятися! (Фр., VIII, 1852, 246);

Постараюся не наприкрятись довгими листами, хоча й я не зарікаюсь (Л. Укр., V, 1956, 79);

Жінкою почав [Квасюк] поштурхувати. Вона йому вже наприкрилася, бо була стара й негарна (Гр., II, 1963, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наприкрятися — Наприкря́тися: — докучати [48,XX] У мене до нього й просьба є, а то ось яка (передаю через Вас, щоб йому не наприкрятися своїм писанням): тут у нас один чоловічок хоче переводити на німецьке Марка Вовчка і хотів би мати вступ «Життя і значення М.В. для літератури і суспільності української» [XX] Словник з творів Івана Франка
  2. наприкрятися — наприкря́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. наприкрятися — -яюся, -яєшся, недок., наприкритися, -рюся, -ришся, док., діал. Набридати, надокучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наприкрятися — НАПРИКРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРИ́КРИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Набридати, надокучати. – Бог з вами! Я не приходжу до вас.., щоби вам чим-небудь наприкрятися! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. наприкрятися — НАБРИДА́ТИ чим і без додатка (повторюванням, одноманітністю дій або слів, постійною присутністю, надмірною увагою і т. ін. неприємно вражати), ДОКУЧА́ТИ, НАДОКУЧА́ТИ, НАДОЇДА́ТИ розм., НАПРИКРЯ́ТИСЯ діал.; ПРИСТАВА́ТИ розм., В'Я́ЗНУТИ розм., ЛІ́ЗТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. наприкрятися — Наприкря́тися, -ря́юся, -єшся сов. в. наприкритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть. Словник української мови Грінченка