1. Словник української мови в 11 томах

напрочуд

НАПРО́ЧУД, присл.

1. Надзвичайно, дуже; навдивовижу.

Погода була напрочуд гарна (Фр., V, 1951, й);

Мій супутник виявився напрочуд говірким і товариським дідом (Збан., Малин, дзвін, 1958, 5).

2. Дуже добре, чудово.

Напрочуд грають кобзарі, Кипить шпарке весілля (Граб., І, 1959, 413).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрочуд — (викликаючи захоплені почуття) надзвичайно, навдивовижу, дивовижно, неповторно. Словник синонімів Полюги
  2. напрочуд — напро́чуд прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. напрочуд — див. НАВДИВОВИЖУ. Словник синонімів Караванського
  4. напрочуд — присл. 1》 Надзвичайно, дуже; навдивовижу. 2》 Дуже добре, чудово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. напрочуд — НАПРО́ЧУД. 1. присл. Надзвичайно, дуже; навдивовижу. Погода була напрочуд гарна (І. Франко); Наш рідний край справді благословенний край; .. яблука родять напрочуд рясно (Леся Українка); Ксьондз схилив голову набік .. Словник української мови у 20 томах
  6. напрочуд — НАПРО́ЧУД (у сполуч. з прикм. або присл. — викликаючи почуття замилування, здивування, захоплення), НАВДИВОВИ́ЖУ, НА ДИ́ВО, ДИВОВИ́ЖНО, НАДЗВИЧА́ЙНО, НЕПЕРЕВЕ́РШЕНО, КАЗКО́ВО підсил., ФАНТАСТИ́ЧНО підсил. Словник синонімів української мови
  7. напрочуд — Напро́чуд, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. напрочуд — Напрочуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс. Словник української мови Грінченка