напруго

НАПРУ́ГО, присл., діал.

1. Наполегливо, рішуче.

Він казав мені так напруго йти спати в дідівській хаті! (Фр., І, 1955, 73).

2. Раптово, несподівано.

На другий тиждень заслаб щось напруго й професор (Фр., І, 1955, 247).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напруго — Напру́го: — враз, нагло, з усієї сили [IV] — враз, нагло [V] — з усієї сили (Ів.Фр.); раптом, важко [I] — з усієї сили [VI] — натщесерце [23] — раптово [19] — раптово, з усієї сили [VII] — рішуче, раптово, несподівано [51] на́пруго: изо всей мочи [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. напруго — присл., діал. 1》 Наполегливо, рішуче. 2》 Раптово, несподівано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напруго — НАПРУ́ГО, присл., діал. 1. Наполегливо, рішуче. Він казав мені так напруго йти спати в дідівській хаті! (І. Франко). 2. Раптово, несподівано. На другий тиждень заслаб щось напруго й професор (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. напруго — Напруго и напругом нар. 1) Крѣпко; напряженно. Не задрімав і на волосок напругом. 2) Скоропостижно. Напругом умер. 8) Стремительно (о теченіи). Вода напруго пішла. Вас. 189. Вода напругом пішла. Вас. 212. Словник української мови Грінченка