1. Словник української мови в 11 томах

напухати

НАПУХА́ТИ, а́є, недок., НАПУ́ХНУТИ, не, док. Збільшуватися в об’ємі через скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; набрякати, опухати.

Здоров’я моє все поправляється, скоріш, ніж я думала, внизу ноги вже менше болять і не так напухають (Л. Укр., V, 1956, 190);

Лице напухло, але болю не чую ніякого (Фр., II, 1950, 18);

— Щоб тобі язик у роті напух, — замахнувся на неї Хорбут (Мур., Бук. повість, 1959, 268);

*Образно. [Мартин (до Бичка):] Але й процентик напух: півтораста без двох? Дерете ви, вибачайте у цім слові, як з рідного батька! (Кроп., І, 1958, 443).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напухати — напуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напухати — див. НАБРЯКАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. напухати — -ає, недок., напухнути, -не, док. Збільшуватися в об'ємі через скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; набрякати, опухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напухати — НАПУХА́ТИ, а́є, недок., НАПУ́ХНУТИ, не, док. Збільшуватися в об'ємі через скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; набрякати, опухати. Словник української мови у 20 томах
  5. напухати — НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм. Словник синонімів української мови