1. Словник української мови в 11 томах

напучування

НАПУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. напу́чувати.

— Для чого ви покликали мене сюди? Щоб напутити мене? Але я напучувань не потребую… (Кол., Терен.., 1959, 119);

// Добрі побажання, повчальні слова, поради.

Пригадалися [Ганні] також материні напучування — триматися дядьків, слухатися їх в усьому… (Гончар, Таврія, 1952, 334);

— Щасливого плавання! — Шурка був матрос, і найкращим напучуванням йому було, певна річ, моряцьке побажання (Смолич, Світанок.., 1953, 672).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напучування — напу́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. напучування — -я, с. Дія за знач. напучувати. || Добрі побажання, повчальні слова, поради. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напучування — НАПУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. напу́чувати. – Для чого ви покликали мене сюди? Щоб напутити мене? Але я напучувань не потребую... (П. Колесник); // Добрі побажання, повчальні слова, поради. Словник української мови у 20 томах
  4. напучування — НАСТАНО́ВА (конкретні поради, рекомендації з боку старшого або досвідченішого, як слід правильно робити, поводитися в тих чи інших випадках); НАПУ́ТТЯ, НАПУ́ЧЕННЯ, НАПУ́ЧУВАННЯ (добрі побажання, повчальні слова... Словник синонімів української мови