1. Словник української мови в 11 томах

напівбезробітний

НАПІВБЕЗРОБІ́ТНИЙ, а, е. Який не завжди має роботу, майже безробітний;

// у знач. ім. напівбезробі́тні, них, мн. (одн. напівбезробі́тний, ного, ч.; напівбезробі́тна, ної, ж.). Ті, хто не завжди має роботу.

У 1921 р. в капіталістичних країнах було 10 млн. безробітних і майже 30 млн. напівбезробітних (Іст. УРСР, II, 1957, 215);

За даними Генради профспілок Японії, в країні нараховується більше 10 млн. безробітних і напівбезробітних (Рад. право, 6, 1960, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівбезробітний — напівбезробі́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. напівбезробітний — -а, -е. Який не завжди має роботу, майже безробітний. || у знач. ім. напівбезробітні, -них, мн. (одн. напівбезробітний, -ного, ч.; напівбезробітна, -ної, ж.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напівбезробітний — НАПІВБЕЗРОБІ́ТНИЙ, а, е. Який не завжди має роботу, майже безробітний. Коридорами телекомпаній ходять натовпи своїх безробітних і напівбезробітних телевізійників, які прагнуть ефіру (з газ.); // у знач. ім. напівбезробі́тні, них, мн. (одн. Словник української мови у 20 томах