1. Словник української мови в 11 томах

напівголий

НАПІВГО́ЛИЙ, а, е. Майже без одежі; не повністю прикритий одежею.

Тільки-но ви до хати, як напівгола дітвора шарахнулась на піч, і з-за комина на вас визирають злякані бліді обличчя дітей (Кос., Новели, 1962, 23);

На нарах, просто на брудних матрацах, лежали й сиділи солдати — хто в самій сорочці, хто в розхристаному мундирі, а хто й напівголий (Тулуб, В степу.., 1964, 103);

*Образно. Небо тремтіло зірками, вже дихало по-зимньому. Від того дихання, здавалось, замерзала напівгола осика (Логв., Літа.., 1960, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівголий — напівго́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. напівголий — Майже голий, півголий, допівголий; напіводягнений, напівроздягнений, напівроздягнутий. Словник синонімів Караванського
  3. напівголий — -а, -е. Майже без одежі; не повністю прикритий одежею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напівголий — НАПІВГО́ЛИЙ, а, е. Майже без одягу; не повністю прикритий одягом. Тільки-но ви до хати, як напівгола дітвора шарахнулась на піч, і з-за комина на вас визирають злякані бліді обличчя дітей (Г. Словник української мови у 20 томах