напівлежачий
НАПІВЛЕЖА́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до напівлежа́ти.
Напівлежачого дукача Мар’ян без жалю і злоби, як непотріб, одсунув ногою від порога і вийшов з хатини (Стельмах, І, 1962, 180).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напівлежачий — напівлежа́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- напівлежачий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до напівлежати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напівлежачий — НАПІВЛЕЖА́ЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до напівлежа́ти. 2. у знач. прикм. Який лежить, трохи підвівши верхню частину тулуба. Перед нею [Гликерією] лавко проходить ця картина прогалини з розстеленими скатерками, повними пляшок, тарілок, всяких наїдків... Словник української мови у 20 томах