1. Словник української мови в 11 томах

напівпровідник

НАПІВПРОВІДНИ́К, а́, ч., фіз. Речовина, що здатністю проводити електрику при звичайних температурах займає проміжне місце між металами та ізоляторами.

Напівпровідники з кожним роком набувають все більшого значення в сучасній фізиці і техніці (Розв. науки в УРСР.., 1957, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівпровідник — напівпровідни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. напівпровідник — [нап’іўпров'ідник] -ниека, м. (на) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
  3. напівпровідник — -а, ч., фіз. Речовина, що володіє здатністю проводити електрику залежно від впливу зовнішніх чинників (температури, електричного поля, світла та ін.); посідає проміжне місце між металами та ізоляторами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напівпровідник — НАПІВПРОВІДНИ́К, а́, ч., фіз. Речовина, що здатністю проводити електрику при звичайних температурах займає проміжне місце між металами та ізоляторами. Словник української мови у 20 томах