напівпустеля

НАПІВПУСТЕ́ЛЯ, і, ж. Географічна зона, природні умови якої є перехідними від суміжної зони степу до пустелі.

В дикому степу, в сухій напівпустелі, де недавно ще блукали кочівники-казахи, виросте незабаром робітниче місто (Донч., І, 1956, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівпустеля — напівпусте́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. напівпустеля — -і, ж. Географічна зона, природні умови якої є перехідними від суміжної зони степу до пустелі. Зони напівпустель — природні зони, що формуються в умовах посушливого клімату і характеризуються безліссям, розрідженістю трав'яного та комплексністю ґрунтового покриву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напівпустеля — НАПІВПУСТЕ́ЛЯ, і, ж. Географічна зона, природні умови якої є перехідними від суміжної зони степу до пустелі. В дикому степу, в сухій напівпустелі, де недавно ще блукали кочівники-казахи, виросте незабаром робітниче місто (О. Словник української мови у 20 томах