напірний
НАПІ́РНИ́Й, напі́рна́, напі́рне́, спец.
1. Признач. для утворення напору рідини.
Спорудили [робітники] механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб, змонтували автопоїлки (Вол., Місячне срібло, 1961, 187);
В напірному басейні регулюється подавання води до турбін (Довідник сіль. будівельника, 1956, 188).
2. Який діє з великим напором.
Доцільніше використовувати тепло надр лише в окремих районах, де воно ближче до земної поверхні, і особливо в тих випадках, коли є напірні підземні води (Знання.., 7, 1965, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напірний — напі́рни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- напірний — напірна, напірне, спец. 1》 Признач. для утворення напору рідини. 2》 Який діє з великим напором. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напірний — Тисковий, тискний, стисковий, утискний Словник чужослів Павло Штепа
- напірний — НАПІ́РНИ́Й, напі́рна́, напі́рне́, спец. 1. Признач. для утворення напору рідини. Спорудили [робітники] механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб, змонтували автопоїлки (І. Словник української мови у 20 томах