нарадувати
НАРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Досхочу порадувати.
За гріх. За тяжкий, мабуть, гріх великий Не дав мені святий владика Очей нарадувать старих Моїх дитятком!.. (Шевч., II, 1963, 257).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нарадувати — нара́дувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- нарадувати — -ую, -уєш, док., перех. Досхочу порадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нарадувати — НАРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Досхочу порадувати. За гріх, За тяжкий, мабуть, гріх великий Не дав мені святий владика Очей нарадувать старих Моїм дитятком!.. (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах