1. Словник української мови в 11 томах

народжуваний

НАРО́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до наро́джувати.

Основна спрямованість кращих творів Тичини саме й полягає в тому, щоб готувати маси до сприйняття майбутнього, тобто утверджувати нове, народжуване в нашій дійсності, і боротися за нього з усією силою свого таланту (Іст. укр. літ., II, 1956, 376).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народжуваний — наро́джуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. народжуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до народжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. народжуваний — НАРО́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наро́джувати. – Давай, Максиме, .. скинемо шапки, як годиться синам перед батьком, і вкупі з народжуваним сонцем увійдемо в Жванчик (В. Бабляк); Під мелодію, народжувану чорним роялем, плавали по паркету білі видива дівочих постатей (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах