1. Словник української мови в 11 томах

насадження

НАСА́ДЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. насади́ти, насаджа́ти 1, 3.

Суниця та малина вже на другий рік після насадження дають урожай (Рад. Укр., 4.VIII 1949, 2);

Імперіалісти уперто намагаються перекрутити ідею національного суверенітету, вихолостити її головний зміст, використати для розпалювання національного егоїзму, насадження духу національної виключності, для посилення національних антагонізмів (Програма КПРС, 1963, 43).

2. перев. мн. Посаджені дерева, рослини.

До тисячі кілограмів меду збирають бджоли з одного гектара липових насаджень (Наука.., 6, 1961, 54);

Зелені насадження прикрашають жилі і громадські будинки (Озелен. колг. села, 1955, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насадження — наса́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. насадження — [насаджеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. насадження — -я, с. 1》 Дія за знач. насадити I, насаджати 1), 3). 2》 перев. мн.Посаджені дерева, рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насадження — НАСА́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. насади́ти¹, насаджа́ти 1, 3. Для здійснення керівництва роботами з насадження великих лісових смуг необхідно організувати територіальні управління (з газ.); Духовенство шукало інших засобів насадження нової релігії. Словник української мови у 20 томах