насадка
НА́СА́ДКА, и, ж.
1. тільки наса́дка. Дія за знач. насади́ти².
Насадка бандажів — виключно складний процес (Баш, Вибр., 1948, 116).
2. Частина приладу або інструмента, насаджена на що-небудь.
Витяжні труби над зонтом сушарки мають заслінки, які над дахом приміщення закінчуються жалюзійними насадками (Сад. і ягідн., 1957, 284).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насадка — на́са́дка іменник жіночого роду частина приладу, інструмента Орфографічний словник української мови
- насадка — -и, ж. 1》 тільки насадка. Дія за знач. насадити II. 2》 Частина приладу або інструмента, насаджена на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насадка — НА́СА́ДКА, и, ж. Частина приладу або інструмента, насаджена на що-небудь. Схема гідромеханізації – це керований, трохи ускладнений тип пожежного брандспойта, на кінці якого конічна насадка формує струмінь, перетворюючи статичний напір у кінетичну енергію (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах