1. Словник української мови в 11 томах

насиджувати

НАСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСИ́ДІТИ, джу, диш, док.

1. перех. Зігрівати своїм тілом яйця, сидячи на них (про птахів).

Гуси насиджують і водять гусенят дуже добре (Птахівн., 1955, 43);

Самичка [синиці] відкладає 6 — 7 білих довгастих яєчок і насиджує їх за два тижні (Наука.., 9, 1969, обкл.).

2. перех. Ведучи сидячий спосіб життя, набувати що-небудь.

3. неперех., розм,., рідко. Сидіти довго на чому-небудь, перебувати тривалий час на одному місці.

— А що ж ви самі?.. Хіба жінка недужа? — Та так… Вона більше дома насиджує (Мирний, III, 1954, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насиджувати — наси́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насиджувати — -ую, -уєш, недок., насидіти, -джу, -диш, док. 1》 перех. Зігрівати своїм тілом яйця, сидячи на них (про птахів). 2》 перех. Ведучи сидячий спосіб життя, набувати що-небудь. 3》 неперех., розм., рідко. Сидіти довго на чому-небудь, перебувати тривалий час на одному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насиджувати — НАСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. чого, що. Зігрівати своїм тілом яйця, сидячи на них (про птахів). В гущавині гніздилися плиски, які вже насиджували яйця. Птахів розполохали гомоном (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. насиджувати — ВИСИ́ДЖУВАТИ (про птахів — сидячи на яйцях, плодити пташенят), ВИВО́ДИТИ, НАСИ́ДЖУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ЛУПИ́ТИ розм. — Док.: ви́сидіти, ви́вести, насиді́ти, ви́лупити, налупи́ти. Зозуля.. не в'є гнізда, не висиджує писклят (В. Словник синонімів української мови