1. Словник української мови в 11 томах

насидітися

НАСИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.

1. Довго, досхочу посидіти.

— І не насиділась я з тобою, і не набалакалась, і не надивилась на тебе… — додала жалібно мати (Мирний, III, 1954, 114);

Ольгу Юліанівну попросила [Леся] прийти одразу ж, як тільки насидиться та нагостюється (М. Ол., Леся, 1960, 232).

2. Пробути тривалий час в ув’язненні.

Лишилася лишень слава, що мужики насиділися по арештах за образу церкви або обряду (Стеф., II, 1953, 70);

— Це вони співали, — вказав на нас Ладя. — Ви за це мені насидитесь у холодній, — кричав Чапля (Панч, Гарні хлопці, 1959, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насидітися — наси́дітися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. насидітися — -джуся, -дишся, док., розм. 1》 Довго, досхочу посидіти. 2》 Пробути тривалий час в ув'язненні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насидітися — НАСИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Довго, досхочу посидіти. – І не насиділась я з тобою, і не набалакалась, і не надивилась на тебе... Словник української мови у 20 томах
  4. насидітися — Наси́дітися, -си́джуся, -си́дишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. насидітися — Наси́дітися, -джуся, -дишся гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться. Мил. 97. Словник української мови Грінченка