насичення
НАСИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. насити́ти і насити́тися.
Насичення води вуглекислотою займає особливе місце в процесі приготування газованих напоїв (Технол. інструкція.., 1954, 33);
Відмітною особливістю нових творів українських радянських поетів є активне насичення загально-естетичних тем лірики морально-етичними аспектами (Рад. літ-во, 3, 1961, 6).
∆ Магні́тне наси́чення — стан тіла, при якому збільшення зовнішнього магнітного поля не веде до збільшення намагніченості даного тіла.
Чим сильніше магнітне поле котушки, тим більше число молекулярних струмів встановлюється паралельно виткам котушки. Це відбувається доти, поки не настане стан магнітного насичення заліза (Курс фізики, НІ, 1956, 157).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насичення — наси́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- насичення — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. наситити і насититися. 2》 Стан об'єкта, системи, людини, за якого їх характеристики досягають граничних значень. Магнітне насичення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насичення — НАСИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. наси́ти́ти і наси́ти́тися. Рослини й звірята, птиці, риби й комахи мають певні границі для свого насичення, для свого уживання, – лиш цей ненаситний рід [людей] не мав їх ніколи (М. Словник української мови у 20 томах
- насичення — Наси́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)